№1 Виктор Гранде
Очень рад предоставленной возможности попросить у сведущих опубликовать текст песни, в которой есть такие слова:
Занедужав я в дорози,
Та й набрався я беды,
Лэдва, ледва вже на вози
Прывэзлы, привезлы мэнэ сюды.
Прошу пардону, что не использовал буквы украинского алфавита.
Но, как только появится запрошенный мною текст, будет и комментарий и, если да, то и отзыв об опере
С уважением и пожеланием всего самого доброго -
Виктор Гранде
16. 01. 2011
Дуэт Одарки и Карася
Одарка:
Відкіля це ти узявся,
Де ти досі пропадав?!
Хоч би бога побоявся,
Хоч би трохи сором мав!
Де ж це так ти веселився,
Де ж це так бенкетував?
Як крізь землю провалився!
Дома чом не ночував?!..
Іван:
Ось послухай, що вчинилось...
Страх мене бере й тепер!
Лишенько таке зробилось...
Трохи, трохи я не вмер!
Занедужав у дорозі, -
Та й набрався ж я біди!
Так що ледве вже на возі
Привезли... привезли мене сюди.
Одарка:
Чи це ж випив, чи ж це випив на дорогу,
Чи в дорозі, чи в дорозі вже напивсь?!
Іван:
Ні, не пив, не пив, їй-богу!
От не гріх, що й забоживсь.
Одарка:
Мабуть, випив, мабуть, випив з добру кварту
Або випив, або випив цілий ківш!
Іван:
Ні, не пив, кажу без жарту:
Випив чарочку - не більш!
Занедужав у дорозі, -
Та й набрався ж я біди!
Так що ледве вже на возі
Привезли... привезли мене сюди.
Одарка (плачучи):
Ти гуляєш дні і ночі,
Я ж, сердешна, все одна,
Ізсушила карі очі,
Сидя в хаті край вікна...
Цілу ніч я ждала, ждала, -
Поки зіронька зійшла! -
Все в віконце виглядала,
Ніч в сльозах всю провела!
Іван:
Ой, лукава вража жінка,
Зараз в сльози - голосить!
Бач... злякати чоловіка,
Щоб не знав він, що й робить.
Одарка:
Ой коли б я перше знала,
З чоловіком як-то жить...
Краще вік би дівувала,
Ніж тепер так сльози лить!
Жить не хочу більш з тобою!
Їй же богу, розведусь!
Краще буду жить вдовою
І без тебе обійдусь!
Іван:
От, і в мене вражі очі
Плачуть трохи, далебі,
Бо не спали вже дві ночі...
Треба ж трапиться біді!
Збився, бачиш, я з дороги
Довелось хоч пропадать!
Та спасибі, - до небоги
Втрапив якось ночувать.
Одарка:
Так оце ти у небоги
Аж дві ночі пропадав?
Щоб на тебе перелоги,
Щоб тебе нечистий взяв!
Постривай же, мій козаче,
Будеш, будеш пам'ятать, -
Будеш тямить, небораче,
Як-то жінку шанувать!
Макогоном руки й ноги
Поламаю! - будеш знать
Ночувать як у небоги, -
Дома як не ночувать!
Іван:
Гей, Одарко, годі, буде,
Перестань-бо вже кричать!
Одарка:
Ні! Нехай же чують люди,
Ні, не буду я мовчать!
Іван:
Жить не хоче більш зі мною,
Хоче, хоче розвестись...
Гей, Одарко, що з тобою,
Ну-бо, - годі, вгомонись!
Одарка:
Жить не хочу більш з тобою,
Їй же богу, розведусь, -
Лучче буду я вдовою
І без тебе обійдусь!